Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Потильчака О.І.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., Колесника П.І.,

Шицького І.Б., -

за участю представників:

публічного акціонерного товариства

акціонерного банку «Укргазбанк» - Лінніченко І.В.,

Старікова Є.О.,

товариства з обмеженою відповідальністю

«Міжнародний центр торгівлі» - Каменського Д.Г.,

Гребенюк О.В.,

за участю:

арбітражного керуючого - Ковези А.І.,

арбітражного керуючого - Лахненка Є.М.,

кредитора - Чернюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 08 липня 2015 року у справі № 910/15007/14 за заявою колективного підприємства «Київський птахокомбінат» (далі - КП «Київський птахокомбінат») до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (далі - ТОВ «Міжнародний центр торгівлі») про визнання банкрутом,

в с т а н о в и л а :

Суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України порушує питання про перегляд ухвали Вищого господарського суду України від 08 липня 2015 року у справі № 910/15007/14 із підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), в якій просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції, а справу передати до Вищого господарського суду України для розгляду по суті касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2015 року.

У заяві про перегляд ухвали ПАТ АБ «Укргазбанк» посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, а саме положень статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). В обґрунтування заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» надано копії постанов Вищого господарського суду України від 14 липня 2015 року у справі № 916/2019/13, від 02 червня 2015 року у справі № 910/6090/15-г, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права.

Кредитори - КП «Київський птахокомбінат» і ОСОБА_9, а також арбітражний керуючий Тищенко Н.П. не скористалися правом на участь їх представників у судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23 липня 2014 року заяву КП «Київський птахокомбінат» про порушення справи про банкрутство ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання та зобов'язано арбітражного керуючого, заявника і боржника вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18 лютого 2015 року відмовлено ПАТ АБ «Укргазбанк» у задоволенні скарги на бездіяльність розпорядника майна ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» арбітражного керуючого Тищенко Н.П.; усунуто арбітражного керуючого Тищенко Н.П. від виконання повноважень розпорядника майна боржника; призначено розпорядником майна ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» арбітражного керуючого Лахненка Є.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18 лютого 2015 року, у тому числі, ПАТ АБ «Укргазбанк» визнано кредитором у справі № 910/15007/14 із грошовими вимогами до боржника на суму 234 459 054,52 грн, з яких: 1 218,00 грн - вимоги першої черги, 208 764 064,40 грн - вимоги четвертої черги, 25 693 722,12 грн - вимоги шостої черги; затверджено реєстр вимог кредиторів; затверджено окремо внесені вимоги, забезпечені заставою; зобов'язано розпорядника майна боржника вчинити певні дії; визначено дату проведення підсумкового судового засідання; постановлено, що кредитори, які заявили вимоги до боржника після закінчення строку, визначеного для їх подання, або не заявили вимог взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; відмовлено ПАТ АБ «Укргазбанк» у визнанні кредитором ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» на суму 1 795 148,23 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2015 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 18 лютого 2015 року скасовано в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Лахненка Є.М.; призначено розпорядником майна ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» арбітражного керуючого Ковезу А.І. У решті зазначену ухвалу залишено без змін.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 18 лютого 2015 року стосовно визнання ПАТ АБ «Укргазбанк» кредитором у справі № 910/15007/14 із грошовими вимогами до боржника на суму 234 459 054,52 грн, з яких: 1 218,00 грн - вимоги першої черги, 208 764 064,40 грн - вимоги четвертої черги, 25 693 722,12 грн - вимоги шостої черги, в оскаржуваній частині залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08 липня 2015 року касаційне провадження за касаційними скаргами арбітражного керуючого Лахненка Є.М. і ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 квітня 2015 року щодо призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковези А.І. припинено з огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майном боржника, в силу положень частини третьої статті 8 Закону про банкрутство не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

У постановах від 14 липня 2015 року у справі № 916/2019/13, від 02 червня 2015 року у справі № 910/6090/15-г Вищий господарський суд України, на думку заявника, дійшов протилежного висновку про застосування положень статті 8 Закону про банкрутство, а саме про можливість оскарження у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення розпорядника майном боржника у справі про банкрутство.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 8 Закону про банкрутство.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм права, про які йдеться у заяві, Верховний Суд України виходить із такого.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Згідно зі статтею 8 Закону про банкрутство, якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41 ГПК, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону про банкрутство у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому положення частини третьої статті 8 Закону про банкрутство слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, що полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про призначення арбітражного керуючого із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції правомірно припинив касаційне провадження за касаційними скаргами арбітражного керуючого Лахненка Є.М. і ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову суду апеляційної інстанції, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про призначення розпорядника майном боржника у справі № 910/15007/14.

Відповідно до частини першої статті 11126 ГПК Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосовані правильно.

Оскільки суд касаційної інстанції правильно застосував норму права у рішенні, про перегляд якого подано заяву, у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» слід відмовити.

Керуючись статтями 11116 , 11123 , 11124 , 11126 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 08 липня 2015 року у справі № 910/15007/14 відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий О.І. Потильчак

Судді:І.С. Берднік А.А. Ємець П.І. Колесник І.Б. Шицький